Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.
Збі́ржа, -жі, ж. Извощичья биржа.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!»
Повигодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить, выкормить (многихъ).
Шпоня, -ні, ж.
1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ.
2) Коготь хищной птицы.
