Болезність, -ности, ж. Болѣзнь.
Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. І про неї добрим людям кобзарі співають. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав.
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Стайня, -ні, ж.
1) Конюшня. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка.
