Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кволий

Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИЙ"
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155.  
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.