Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кволий

Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВОЛИЙ"
Бандуронька, бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Кеп, кепа и кпа, м. 1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 6815. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати. О. 1863. II. 54. 2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. Cм. чупкар.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.