Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ.
Негідник, -ка, м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Пірватися, -ву́ся, -вешся, гл. Броситься. Гей пірвався та пан Сава до своєї зброї.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Учепити, -плю, -пиш, гл.
1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи.
2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок.
