Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучерявчик

Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЧИК"
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Витекти Cм. витікати.
Гав'Язь, -зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. ІІ. 36. Шух. І. 22.
Гирити, -рю, -риш, гл. Нести, тащить съ трудомъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Полигатися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Помалюсіньку нар. Совершенно тихо, совершенно медленно. Що із хати помалюсіньку, а з сінечок потихусіньку. Грин. III. 439.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧЕРЯВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.