Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове.
2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило.
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить.
Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі.
Знемогтися, -жуся, -жешся, гл. Утомиться, устать, изнемочь, выбиться изъ силъ. Погасли очі, знемоглися руки. Знемігся ж мов і задрімав.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли.
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Сорочку сполощу.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Заснула, вона на полі твердо. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула.
