Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. Ум. в'язальничка.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі.
Дігтя́рня, -ні,, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Колодочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ.
2) Черенокъ ножа.
3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках.
4) Деревянная выпуклая часть сѣделки, — къ ней прикрѣплены металлическія дужки для пропуска черезсѣдельника.
Овесок, -ска, м.
1) Ум. отъ овес.
2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Плекати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала.
2) Кормить грудью.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Не схвалились ним.
