Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куяга

Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯГА"
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Дробови́к, -ка, м. Охотничье ружье. Аф. 394. Ум. дробовичо́к.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Тріскання, -ня, с. 1) Трескъ, трещаніе. 2) Растрескиванье.
Химородні, -день, ж. Хитрыя затѣи, хитрости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.