Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч.
Дурні́сінький, -а, -е. Совершенно глупый. дурни́й дурні́сінький. До крайности глупый.
Жа́лість, -лости, ж. 1) Состраданіе, жалость. В їх нема ні трохи жалости. 2) Грусть, тоска. Куди піду, повернуся, не маю радости, тільки в очах завше сльози, а в серці жалости. Твоя мила лежить дома із жалости хора. Ум. жалостонька.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого.
