Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурмистерський

Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМИСТЕРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРМИСТЕРСЬКИЙ"
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Особливий, -а, -е. = особий.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Тетя, -ті, ж. = тета. Галиц. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРМИСТЕРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.