Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучити

Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Н. Вол. у. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки. Ном. № 9499.
Пообтрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обтруситися, но во множествѣ.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Рум'янок, -нку, м. Раст. a) Matricaria chamomylla. Вх. Пч. II. 33. б)песячий. Antherais cotula. Вх. Пч. II. 29. в)собачий. Maruta Cotula. Dec. ЗЮЗО. І. 128.
Свердан, -на, гл. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Скипітися Cм. скипатися.
Учіння, -ня, с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.