Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучити

Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. Левиц. Пов. 81. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Ном. № 2265. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. Гол. І. 197. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. Котл. МЧ. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима. К. Гр. Кв. 19.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. І. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. І. 139.
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. Мкр. Н. 7. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини. Вх. Уг. 259.
Підтич, -чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц. І.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Харьк. Були повироблювані клумби для квіток. Левиц. Пов. 145.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Роздвоюватися, -дво́ююся, -єшся, сов. в. роздвоїтися, -двоюся, -ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.
Смертобойці, -ців, м. мн. Насмѣшливое названіе башмаковъ изъ цѣльной кожи (названы такъ, вѣроятно, потому, что въ нихъ легко падать). Сумск. у.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.