Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучити

Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧИТИ"
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Злопотіти, -почу, -тиш, гл. Захлопать. П'ють голуби зімню воду. Напилися та й злетіли, крилоньками злопотіли. Гол. І. 265.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика. Кв. I. 188.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. Драг. В один мент одно за 'дним переміняється. Г. Барв. 466.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться. Чуб. V. 186.
Розвора, -ри, ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. Cм. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.