Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куява

Куява, -ви, ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯВА"
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Гультя́йка, -ки, ж. Женщина гуляка, лѣнтяйка. Ум. Гультя́йночка. Моя дочка гультяйночка, дома не ночує. Н. п.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна. Мет. 378.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Прогнати Cм. прогонити.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Хлебеснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть, выпить. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько вже хлебеснув. Мир. Пов. І. 131.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.