Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куява

Куява, -ви, ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЯВА"
Авру́кати, -каю, -єш, гл. О голубяхъ: ворковать. Желех.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.