Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушати

Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШАТИ"
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1. Вх. Лем. 435.
Потребити Cм. потребляти.
Пустити, -ся. Cм. пускати, -ся.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры. Вх. Лем. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.