Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кущ

Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩ"
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл. 1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война. Гн. ІІ. 245. 2) Взрываться, взорваться. 3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Заде́рти Cм. задирати.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Перенести Cм. переносити.
Поторопіти, -піємо, -єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Рудч. Ск. II. 127. Вони так і поторопіли. Рудч. Ск. II. 30.  
П'явка, -ки, ж. 1) Пьявка, Hirudo officinalis. Чуб. І. 238. Вх. Пч. II. 28. 2) Синякъ отъ удара палкой или крутомъ. П'явка набігла. 3) Кровопійца. 4) Желѣзная скоба для прикрѣпленія нашивки въ лодяхъ (при пловучей мельницѣ). Вас. 173.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.