Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кущ

Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩ"
Вертлюг, -га, м. Неподвижный винтъ, на которомъ что нибудь вращается. Cм. верклюг.
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина. Полт.
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Пообгледжувати, -джую, -єш, гл. Осмотрѣть (во множествѣ).
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.