Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куций

Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций? Мет. 114. 2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. МВ. І. 112. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Г. Барв. 306. Куца баба. Cм. баба. 3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Чуб. I. 260. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб. Далеко куцому до зайця! Посл. 4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Г. Барв. 306. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Левиц. І. 140. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦИЙ"
Викосити Cм. викошувати.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Капель, -пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ. Харьк. г.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Росприскати, -ся. Cм. росприскувати, -ся.
Соборець, -рця, м. 1) Ум. отъ собор. 2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста. О. 1862. IX. 50.
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЦИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.