Відбавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відбавитися, -влюся, -вишся, гл. Отлучаться, отлучиться. Нікуди на сторони одбавитись.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Ум. стадечко, стадце.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл.
1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. Десять разів міръ, а раз утни. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ.
2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік.
3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля.
4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Молебень же втяли Еолу. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати.
5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. З кишені витягнув сопілку, да як утне!
6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали.
Частуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Угощаться, попивать. Сидять пани рядами, частуються медами. Прийняли його за гостя, почали частуватись.
