Богумілля, -ля, с. = богомілля. Ум. богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко.
Дошве́ндятися, -дяюся, -єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Кування, -ня, с.
1) Кованіе. Кування молотом.
2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Побердитися, -диться, гл. безл. Повезти, удаться. Мені не побердилось.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід.
2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Сива шапка. Брови чорні, очі сиві.
3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Туманець сивий. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький.
Угрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. угріти, -рію, -єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та грів помаленьку; угріло Божий світ. Ледачого і кожух не вгріє. 2) Разгорячать, разгорячить. Угріти коня. 3) Только сов. в. ударить. А він його як угріє в потилицю. Як угріє змія, то той по шию і ввійшов у мідний тік.
