Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куча

Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧА"
Близниця, -ці, ж. Близнецъ женскаго пола. Виросли, мов дві близниці, ніжні і хороші. Млак. 105.
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Натупатися, -паюся, -єшся, гл. Утомиться хожденіемъ, натоптаться. Натупалась старенька. Сим. 205.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.