Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куча

Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. КС. 1887. VI. 480. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. Рудч. Ск. І. 20. 8) Хлѣвъ для свиней. Шух. І. 185. Ум. кучечка, кучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧА"
Гранча́стий, -а, -е. Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Рямя, мя, с. Рубище. Світиться у вас крізь рямє тіло. К. ЦН. 238. Не одежа на ній, а старече рямя. Кв. І. 215.
Сребло, -ла, с. и пр. = срібло и пр.
Танана! I меж., выраж. удивленіе. Шейк.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.