Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушнирь

Кушнирь, -ря́ и кушнір, -ра́, м. Овчинникъ, скорнякъ, мѣховщикъ. Вас. 153. Побачимось у кушніра на жертці. Ном. № 1968. Ідуть у двір, познімавши шапки, ніженські кушнирі. К. ЧР. 214. Він був кравець і кушнір. Левиц. І. 101. Кушнір чинить линтварі і смушки на кожухи. О. 1862. І. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРЬ"
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120.
Узварь, -рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ном. № 343. Чуб. VII. 441. Ум. узварець. Г. Барв. 98.
Черемшина, -ни, ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Федьк. Пов. 95. Була їдна черемшина, та й та усохла. Чуб. V. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШНИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.