Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушнирський

Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРСЬКИЙ"
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Бур'Януватіти, -тію, -єш, гл. = бур'яніти.
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШНИРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.