Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушнирський

Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНИРСЬКИЙ"
Бесіт, ту?, м. Раст. Epilobium augustifolium. Лв. 98.
Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало. К. МБ. XI. 142.
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШНИРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.