Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Заскли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Вставить стекло. Заскли оте вікно.
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці.
Переплатити Cм. переплачувати.
Хванд, -ду, м. = ус 3.
