Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Одвичити од горілки.
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. б) Hypericum perforatum. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Уві Cм. у.
