Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю.
Каламут, -та и -ту, м.
1) = баламут.
2) Ссора, раздоръ; смута, волненіе. Прийшов сюди, — ну вже й буде каламут. Досі як хо́роше було, тихо, поки його не було. Павлоградъ. Cм. каломут.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч).
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого.
Переливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перелитися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл.
1) Переливаться, перелиться.
2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була.
Шум, -му, м. 1) Пѣна, накипь при вареніи. Не вважай, що шум збігає, — на дні гуща буде. 2) Мыльная пѣнящаяся вода. 3) Пѣна отъ волнующейся воды, а потому также волненіе, водоворотъ. Хоч з мосту та в шум. Піди від мене під шум, під лотоки. Вже так мені нудно, хоч у шум головою. Тричі говорить приймалась, тричі оставлялась, так як риба против туму довго умудрялась. 4) Шумъ. 5) Хороводная игра, а также названіе живаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ при этой игрѣ. Ой нумо, нумо, в плетеного шума. Ой нумо, нумо в зеленого шума. Ой шум ходить по діброві, а шумиха рибу ловить.
