Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Царська гвардія.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Орлиний, -а, -е. = орловий.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Послуга, -ги, ж.
1) Услуга, служеніе, услуженіе. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Господь йому дав меч свій на послугу.
2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. Збірала трояке зілля на чари мені.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта.
