Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушпотіти

Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШПОТІТИ"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Бездольність, -ности, ж. = безділля 4. Желех.
Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Мет. 360. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ. Н. Вол. у.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. Лохв. у. 2) Ловеласъ. (К. П. Михальч.).
Розважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Развѣшиваться, развѣситься. 2) = разважатися, розважитися 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.