Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кущанка

Кущанка, -ки, ж. Небольшое стадо овецъ, часть отари. Отара — це як багацько овець, а як трошки, так кущанка. Черномор. Кущанка — малий шматок овечат. О. 1862. V. Кух. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЩАНКА"
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. голодом голодити. ЕЗ. V. 102.
Крамарочка, -ки, ж. Ум. отъ крамарька.
Куниця, -ці, ж. 1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця. Кв. 2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ. Ном. № 1316. 4) Метелка на камышѣ. ХС. VII. 417. Ум. кунична.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. Рудч. Ск. І. 3. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула. Г. Барв. 436.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо. Волч. у. Мнж. 181.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. І. 14.  
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.