Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучма

Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. кучомка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Вд... Cм. уд....
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників! Г. Барв. 42.
Оновити Cм. оновляти.
Письмечко, -ка, с. Ум. отъ письмо. А тут і письмечко... не відгадаю від кого. О. 1861. VII. 4.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.