Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучма

Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. кучомка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю. Гол. IV. 491.
Недобачливість, -вости, ж. Недальновидность. Левиц. І. 279.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Пальовиско, -ка, с. = паливо. Вх. Зн. 46.
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала. Чуб. V. 394.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Чумарка, -ки, ж. = чемерка. Натру.... полою суконної чумарки. Ком. II. 58. Ум. чумарочка. Ходив же я в чумарочці, тепер в сірячині. Грин. III. 200.
Швендяти Cм. швендати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.