Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучма

Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. кучомка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМА"
Вараскати, -каю, -єш, гл. Переворачивать. Вараскати сіно.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Головешка, -ки ж. 1) Головня. Ном. № 6558. 2) Вошь, Pediculus. Вх. Пч. І. 7., Ум. головешечка. Г. Барв. 458.
Обписувати, -су́ю, -єш, сов. в. обписа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Приїхали комисари, ввесь світ обписали. Ном. стр. 291. № 37.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Роспанахати, -хаю, -єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Левиц. Пов. 360. Роспанахають погане гниле серце, трудне. Шев. 669.
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.