Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.
2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка.
Перегортати, -та́ю, -єш, сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом.
Улазливий, -а, -е. = улізливий.
Чумачина, -ни, м.
1) = чумак. Гарний хлопець чумачина.
2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила.