Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило!
Защити́ти Cм. защищати.
Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз.
Прикухенок, -нка и -нку, м. Пристройка къ кухнѣ. Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок?
Приплющувати, -щую, -єш, сов. в. приплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) Сплющивать, сплюснуть, сдавить.
2) Прижмуривать, прижмурить глаза.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Ум. пугарчик.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл.
1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. Се зілля кожде вживає. Не барзо дорогії напитки вживає. Хліба-соли не вживали. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа.
2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена?
