Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куч!

Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧ!"
Ветхий, -а, -е. Ветхій. В ветхе рям'є я одігся. К. Псал. 82.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав. К. ПС. 102.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.