Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну.
Марнотра́тник, -ка, м. = марнотрат.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними.
2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії.
3) = ситий 3. Земля ситна.
4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш.
5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас.
Укривати, -ваю, -єш, сов. в. укрити, укрию, -єш, гл.
1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Вкривав собі хату. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Дніпр укрили байдаки. Солов'ї, зозулі, райські птиці — та так і вкрили яблуньку.
2) Защищать, защитить. Укрий, Покрово, від духа злого і чоловіка такого.
3) Покрывать, покрыть (что либо бывшее). А на мене молодую поговір, неслава. Прибудь, прибудь, мій миленький, покрий неславоньку! А мій милий прибуває, неславу вкриває.
