Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры.
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Коротеча, -чі, ж. — на те́бе! Чтобъ ты пропалъ! Желаю тебѣ смерти! Cм. коротка година.
Міль, мо́лі, ж. Моль. А я лежу, валяюсь порохнею, одежою, що міль попроїдала. — пчільна. Насѣк. Galleria cerella.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Повеселішати, -шаю, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселѣе. Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало.
Пхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика.
