Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Зім'я́ти и зімняти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.
Прас, -су, м.
1) Утюгъ.
2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом.
3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску.
4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. — дверима. Скрипѣть дверью.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. І руба сухого на йому не осталось. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. 2) Ребро, грань, край. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Ум. Ру́бчик.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. Ум. щи́кавочка.
