Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучерь

Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЬ"
Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх. МВ. (О. 1862. І. 77).
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть. Вх. Зн. 16.
Урунитися Cм. урунюватися.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.