Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучерь

Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЬ"
Ближчати, -чаю, -єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір. Левиц. Пов. 24.
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують. Рудч. Ск. ІІ. 102.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧЕРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.