Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучерявець

Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. Желех. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Лв. 101. Вх. Зн. 31. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть. Ном. № 2329.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧЕРЯВЕЦЬ"
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Заві́рити Cм. завіряти.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Зібра́ти, -ся. Cм. збірати, -ся.
Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Макс. Ой летить крячок через Дунай ручку. Грин. III. 595.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧЕРЯВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.