Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився.
Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті.
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Талий, -а, -е. Оттаявшій, растаявшій.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Білі ніженьки в кайдани вкували.
2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.
