Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушіль

Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШІЛЬ"
Безщасниця, -ці, ж. Несчастная женщина, обездоленная, неудачница. Грин. ІІІ. 559. Ой десь наша безщасниця на чужій стороні. Чуб. V. 473.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.