Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький.
2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна.
3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Сьогодні важний задамо бенкет. Ум. важненький.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос.
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Цибка, -ки, ж. = цибо́к.
