Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куцан

Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Ном. стр. 287. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану. Рудч. Ск. і. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦАН"
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Сировиця, -ці, ж. 1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16.
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Хлап, -па, м. 1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЦАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.