Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Обсохти. Cм. обсихати.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
