Доказа́ти Cм. доказувати.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Плита, -ти, ж. Плита. Долівка камінням виложена, плитами.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Скулочник, -ка, м. Раст. Malva crispa L.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась.
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає.
