Відбатовувати, -вую, -єш, сов. в. відбатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отрѣзывать, отрѣзать. Відбатував шматок хліба. Так і відбатував стругом пучку.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Кохання, -ня, с.
1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Минулося моє кохання, моє женихання.
2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав'язав.
3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Ум. коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям — не собі.
Оброблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обробитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Оканчивать, окончить работы, покончить съ работами. Помолилась, що в полі обробилась.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Чорноусий, -а, -е. Чорноусый. Ой козаче чорноусий, чого в тебе жупан куций?
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
