Злупок, -пка, м.
1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка.
2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога.
Змінчик, -ка, м. Работникъ, пришедшій на смѣну другому.
Мостови́й, -а́, -е́ 1) Вымощенный досками. Ой Олено, сестро моя, помий двори мостовії. 2) Собирающій пошлину за проѣздъ черезъ мостъ.
Омелюха, -хи, ж. = намелюшка.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
