Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть.
Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ.
