Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучматий

Кучматий, -а, -е. Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧМАТИЙ"
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Застре́лити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Застрель сина свого Сачка. Чуб. І. 154.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Управо нар. Вправо.
Халаштати, -таю, -єш, гл. Оскоплять, кастрировать.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Ширяння, -ня, с. 1) Паре́ніе, полетъ. Желех. 2) Тыканіе, пыряніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧМАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.