Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Виглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. виглянутися, -нуся, -нешся, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, засматриваться, засмотрѣться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Вода.... пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.
Катран, -ну, м.
1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. 120.
2) Передникъ. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства.
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося.
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте.
Стелюга, -ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі.
