Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кухарити

Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУХАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУХАРИТИ"
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ. Шух. І. 32.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Молосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Вони повставали да й його молосувать там, бить. Рудч. Ск. І. 40.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Припекти Cм. припікати.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Русявіти, -вію, -єш, гл. Становиться свѣтлорусымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУХАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.