Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кухарити

Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУХАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУХАРИТИ"
Гейса меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 403.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Зелене́нько
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Підохотити Cм. підохочувати.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Поприлучати, -ча́ю, -єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Розшитися, -ши́юся, -єшся, гл. О курицѣ: сѣсть на гнѣздо, чтобы снести яйцо. Шух. 238.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні. Ном. № 12492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУХАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.