Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату.
Назди́в нар. На удивленіе.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» То мабуть, діду, так мені вчувається.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.
