Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куцо

Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦО"
Достерегти́ Cм. достерігати.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58.
Проїсний, -а, -е. Прожорливый. Та хай їм лиха година, щоб я поповичів годувала, — бо це народ проїсний. Харьк. г.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився. Ном. № 3415.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Сухоперний, -а, -е. Вымытый безъ предварительнаго намачиванья и бученья. Г. Барв. 44.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЦО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.