Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куцо

Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЦО"
Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш. Чуб. І. 85.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Поодм.. Cм. повідм..
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю. Н. Вол. у.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЦО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.