Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучка

Кучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ куча. 2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Єв. І. VII. 2. Горобці в очерет, а жиди в кучки. Ном. № 903.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Анти́пка, -ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
Блішка, -ки, ж. Ум. отъ блоха.
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку. Новомосковск. у.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Примовка, -ки, ж. = примівка. Ном. № 259. Г. Барв. 366.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Шерепатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.