Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучка

Кучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ куча. 2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Єв. І. VII. 2. Горобці в очерет, а жиди в кучки. Ном. № 903.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Здогі́н, -го́ну, м. Доганка, погоня. на здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
Капсель, -сля, м. 1) Пистонъ (ружейный). 2) Пистонъ, мѣдная оправа для отверстій въ кожѣ или матеріи, черезъ которыя проводится шнурокъ (въ обуви, одеждѣ и пр.). Шух. I. 287.
Маха́ння, -ня, с. Маханіе. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Порозвінчувати, -чую, -єш, гл. Развѣнчать (многихъ).
Приговорити Cм. приговорювати.
Рабований, -а, -е. Награбленный.
Слідком нар. Слѣдомъ, вслѣдъ. За ним слідком іде. Рудч. Ск. II. 84.
Щерлатий, -а, -е. = шарлатовий? Вилинули соколи з чужої сторони і сіли-упали у лісі на превольдобному древі орісі, звели собі гніздо щерлатне, а знесли яйце жемчужне. КС. 1882. XII. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.