Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучка

Кучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ куча. 2) мн. кучки. Еврейскій праздникъ кущей, а также и самыя устраиваемыя тогда кущи. Було ж близько жидівського свята кучок. Єв. І. VII. 2. Горобці в очерет, а жиди в кучки. Ном. № 903.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧКА"
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.
Чудар, -ра, м. Чудакъ, странный человѣкъ. Вх. Лем. 483. Cм. чудак.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.