Амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Як амуницю спорядили і насушили сухарів.
Зумисне нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный.
2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Тушур, -ру, м. = туши́ра.
Шкварок, -рка, м. = шкварка. Так ю іспік, ізбив, що вже таке, ге шкварок.
Шпилик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
