Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Будяк, -ка, м.
1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Не веди мя в будяки, бо я наколюся.
2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. б) Verbascum lychnitis L. Ум. будячок. будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Ув. будячище.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо).
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Cм. кінатов.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
