Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо.
Кантоха, -хи, ж. = карто́ха. Наберуть мішків п'ять кантохи.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть.
Нашивка, -ки, ж. Кусокъ холста, которымъ подшивается спина и плечи сорочки для прочности.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо.
Пірначка, -ки, м. = риндзя.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня.
Хрусталь, -ля, м. = хрущ 1. Melolontha vulgaris.
