Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучанин

Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Куховарня, -ні, ж. Кухня, поварская. К. ПС. 111.  
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Проплинути, -ну, -неш, гл. Проплыть.
Сапування, -ня, с. = сапання. Лохв. у.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.