Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучанин

Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Назу́ти Cм. назувати.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Подоляк, -ка, м. = подолянин. Желех.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний. Чуб. II. 121.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано! Єв. Л. IV. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.