Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кучанин

Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЧАНИН"
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити. Вх. Зн. 19.
Лепо́к, -пка́, м. Раст. Asperugo Араrine. ЗЮЗО. І. 113.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись. Рудч. Ск. І. 98.
Реч, -чі, ж. = річ.
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Ткацький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех. Котл.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.
Шмалій, -лія, м. 1) = смалій. 2) Холодный, рѣзкій вѣтеръ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.