Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Герб, -бу, м. Гербъ. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Присмолити Cм. присмолювати.
Ростинатися, -на́юся, -єшся, гл. Раздаваться, разноситься (о звукѣ).
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору.
Ушийок, -йка, м.
1) Кожа на затылкѣ.
2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части.
