Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куширь

Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Левиц. Пов. 109. Бодай тая річка куширем заросла. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШИРЬ"
Билень, -льня, м. = бич. 2. Шух. І. 166.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Наві́шній, -я, -є. ? Навішній царенко. Рудч. Ск. І. 118.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Подоплітати, -та́ю, -єш, гл. Доплести (во множествѣ).  
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.