Загина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. загну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Загинаться, загнуться.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Богу ся молим, а всім ся клоним. Чи кому клониться, чи кого прохать?
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. Ходім міньки на крашанки.
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк!
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Родитися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Ножа в серце вбили. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Біжи, коню, дорогою широкою убитою.
