Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат.
Тверезісінько нар. Совершенно трезво.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Вівчарь вівці туряє.
Убільшки нар. Величиной, по величинѣ. Cм. завбільшки. Село не велике, вбільшки як Хорошів. У нас нема такого вола вбільшки.
