Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Верхня щелепа.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Клапоть, -птя, м.
1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось!
2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Ум. клаптик.
Надде́рти Cм. наддирати.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував.
Узаочі нар. Заочно.
Хобот, -та, м.
1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы.
2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик.
