Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушпелити

Кушпелити, -лю, -лиш, гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШПЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШПЕЛИТИ"
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Виносити 2 Cм. виношувати.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Побілити Cм. побілити.
Понайбільше нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШПЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.