Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кушнірня

Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНІРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШНІРНЯ"
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Кругліти, -лію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться. Желех.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Простругувати, -гую, -єш, сов. в. проструга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Проходить, пройти строгая, прострогать. 2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.
Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШНІРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.