Вузда, -ди, ж.
1) Узда.
2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Зговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговорить, сказать. Хата, як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти. А що я тобі казатиму, дочко, — зговорила Чайчиха похмуро. Як сеє зговорили, так барзо й учинили.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною.
