Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. То-же въ новой литературѣ: , Такъ-же въ календаряхъ: Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября.
Мере́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки.
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Вже сонце небавом кончає путь.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Хорошень, -ня, м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку.
