Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горе

Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Го́ренько, го́речко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕ"
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Виточна Миш Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Єпа́рхія, -хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії. Левиц. І. 148.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Греб. 369. Хлопець ручий і на всі вигадки митець. Св. Л. 159.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси. Мир. ХРВ. 39.
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.
Чуберка, -ки, ж. = дійниця. Шух. І. 103.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.