Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горе

Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. Шевч. 276. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. Ном. № 1725. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ном. № 7506. Ум. Го́ренько, го́речко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕ"
Викупатися 1, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води. Рудч. Ск. II. 117.
Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Н. п. Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. МВ. ІІІ. 59. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. О. 1862. II. 52. Ум. невіронька. КС. 1882. V. 361.
Перемахати, -ха́ю, -єш, гл. Переплыть сильными широкими движеніями. Перемахати сажнями Дніпро. К. ДС. 4.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз. Чуб. IV. 6.
Шутковливий, -а, -е. Шутливый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.