Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоноровитий

Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Ванда, -ди, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. Cм. фанда и хвайда.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Ма́нька, -ки, ж. Лѣвая рука, шуйца.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міусск. окр.
Прикувати Cм. приковувати.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Ціпура, -ри, ж. 1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. І. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. Cм. ціпуга. 2) Ув. отъ 1 ціп.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.