Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоноровитий

Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207.
Казень, -ні, ж. = казань. Прочувши ж казень, любувались уряду всякого жінки. Мкр. Г. 8. Що це, яку сьогодня писарь казень казав? Новц.
Лелі́єнька, -ки, ж. Ум. отъ лелія.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Трудовник, -ка, м. Труженикъ. Щог. Сл. 67. Дайте ради Христа, трудовники Божії. Харьк. Кіев. г.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.