Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоноровитий

Гонорови́тий, -а, -е = Гонори́стий. К. XII. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИТИЙ"
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. Чуб. ІІІ. 19. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки. Вх. Уг. 235.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный. 2) Охочій до чего. 3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Просіяти Cм. просівати.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.